Ципуро с анисом (με γλυκάνισο) 0,7 л

У фесалійському місті Тираново, крім вина, виготовляли та міцний напій «ципуро» причому не тільки на спиртних заводах, але практично у всіх фесалійських господарствах. У величезних мідних чанах виварювали виноградну шкірку з водою або зіпсувалися вина. Дистилят, який виходили внаслідок варіння, переганяли вдруге, додаючи аніс, сіль, вугілля та цибулю. Продукт цієї складної операції іменувався (і досі іменується) «ципуро» или «ракы» (з ударом на перший склад). 
Деякі гурманиycьнилися «ципуро» і третьому перегоні, додаючи мастику і цукор, внаслідок чого в домашній бутелі заливалися «переварене»   ципуро», як колись називали узо.

Назва «узо» цей напій отримав лише в останні роки турецького панування над Грецією. У ті часи в Тирано слугував воланом турецької армії вірменин Ставрак-бей, якого пов'язувала тасна дружба з місцевими гріками Андонісом Макрісом, торговцем тканинами, і Dimpinсом Думенікіотісом, виробником   ципуро  і власником торгової лавки. Зазвичай у годинник після Сестини друзі вели нескінченні розмови про долі балканських країн і всього світу, потягуючи «переварене ципуро» за столиком у лавці Думенікіотис. В один із таких післяповільнених бесід Ставрак-бею і прийшла ідея додати в ципуро Деякі нові інгредієнти, щоб поліпшити його смак. Заводчик Думенікіотіс не сповільнив втілити ідею свого друга вірменина на своєму спиртному заводі, внаслідок чого вийшов такий тонкий на смак напій, що торговець тканинами Макріс, повний ентузіазму,клик: «Та це ж uso Мassalia!» Нікому з жителів Тирано тих часів не треба було пояснювати, що мав на увазі «хрестений батько» вузоко Андоніс Макріс, наші ж сучасники напевно потребують короткого пояснювання: в Тирано здавна з давніх часів вирощують шовковичного черв'яків і виробляли в Величезна кількість кокони, найбільш високоякісні з яких вирушили на шовковорядні заводи Європи, зокрема й у Марсель, з написом «uso Мassalia», то біш «для використання в Марселі». Чудово Макріса означають, що продегустований ним напій був найвищої якості!